COORDS:
48.91°N // 24.18°E
DATE:
UNKNOWN_TIMESTAMP
ERA: POST-IMPERIAL
OBJECTS:
- [ ] Hat_Bowl
- [x] Old_Cheese
- [x] Slivovitz
The Perehinske
Anomaly
Metaphysics of Old Cheese & Imperial Shadows
::У той день, коли хмари над Перегінськом згустилися до консистенції старого сиру, а вітер завивав, наче хор п’яних дяків на похороні невідомого їм мерця, я сидів під крислатою липою, що пам’ятала ще гуситів і перші податки на тютюн.
Переді мною лежала книга — пожовкла, як зуби контрабандиста, котрий сорок років гриз контрабандний шоколад із Відня, — і в тій книзі, між рядками, гніздилися слова, важкі, мов камені з катедрального муру, що впали в болото й досі там гудуть, ображені на свою нікчемну долю.
Повз мене пройшов чоловік у капелюсі, схожому на перевернуту миску для борщу, з якої щойно виїли останню ложку. Він тягнув за собою тінь, довгу й криву, наче шлях до раю через корчму.
[Input]
Чи не бачив ти тут ангела?
[Response]
Спитав він голосом, що тремтів, мов осінній лист перед першим снігом. Я відповів, що ангели давно покинули ці краї, забравши з собою позолоту з ікон і трохи місцевих дівчат, котрі мріяли про небесні бали, а опинилися в борделях Кракова.
// Historical_Error
Тоді він сів поруч, дістав із кишені флягу з чимось, що пахло сливовицею й гріхом, і почав розповідати про те, як колись, у році, якого ніхто не пам’ятає, бо календарі тоді ще не винайшли, барон фон Габсбурґ спустився з гір на золотому коні, щоб подарувати селянам свободу, але забув, де її поклав, і лишив замість того указ про нові податки. Я слухав, киваючи, як той дяк, що прикидається побожним, а сам думає про гуску в печі, і думав: ось вона, наша доля — вічно шукати ангелів у корчмах і свободу в указах, написаних на бересті, що давно зогнив під дощем.
>> А потім пішов дощ, густий, як юшка з квасолі, і липа наді мною зашепотіла щось латиною — певно, псалом, а може, просто прокльон на адресу тих, хто вигадав цей світ із його бароковими вивертами й галицькими снами, що ніколи не збуваються
SESSION_TERMINATED